Вітри холодні пронеслися краєм,
Сердець торкнулись навіть християн.
Живуть безпечно за світським звичаєм,
Не рідним став путь вузький в Ханаан.
Комфорт і спокій серце полонили.
Обман й фальшивість душу притягли.
На шлях широкий люди повернули,
Там насолоду тілу віднайшли.
Порожнішають далі й далі храми,
В них «не цікаво» людям пробувать.
В кіно й театрах не порожні лави,
Туди ідуть, щоб душу насищать.
Розваги, ігри, різнії забави,
Чомусь сприймають завжди «на ура».
Ну, а молитву многі потоптали,
Так, моляться, коли прийде біда.
Шукають, прагнуть, падають, ридають,
Де насолоду духу віднайти?
Як жаль, проте так мало знають,
Що Біблія їм може помогти.
У Книзі цій для нас пересторога:
«Пильнуй, вважай, бо близиться кінець».
Якщо на душу наляга тривога,
«Прийди, прийди» - покликує Творець.
|
